зігнання

зігна́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. зігнання — -я, с. Дія за знач. зігнати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зігнання — ЗІГНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зігна́ти. Основним ударом по польській меншині на Правобережній Україні було остаточне зігнання з поміщицьких земель декласованої шляхти (з наук. літ.); У січні-лютому 1712 року гетьман І.  Словник української мови у 20 томах