Значення в інших словниках
-
карамель —
-і, ж. 1》 збірн. Сорт твердих цукерок, що їх виготовляють із цукру та патоки з додаванням ароматних і фарбувальних речовин. 2》 спец. Палений цукор, що вживається для фарбування кондитерських виробів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
карамель —
Натуральний коричневий харчовий барвник, який отримують шляхом нагрівання сахарози, глюкози або інвертованого цукру; додається до пива, тіста; біла к. — цукрово-патоковий сироп, який використовується головним чином для виробництва карамельних цукерок.
Універсальний словник-енциклопедія
-
карамель —
КАРАМЕ́ЛЬ, і, ж. 1. збірн. Сорт твердих цукерок, які виготовляють із цукру та патоки з додаванням ароматних і фарбувальних речовин. Після штампування й охолодження готова карамель надходить на швидкодіючі загортальні автомати (Наука.., 1, 1955, 14).
Словник української мови в 11 томах