комік

ко́мік

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. комік — КОМЕДІЯНТ; ПОБ. веселун, сміхун, сміхотун.  Словник синонімів Караванського
2. комік — див. жартівник  Словник синонімів Вусика
3. комік — -а, ч. 1》 Актор, який виконує комічні ролі. 2》 перен., розм. Той, хто має здібність розвеселяти когось, викликати сміх. 3》 заст. Автор комедій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. комік — Сміхотун, смішко, сміхованець, штукар, лицедій, див. комедіянт  Словник чужослів Павло Штепа
5. комік — КО́МІК, а, ч. 1. Актор, який спеціалізується на виконанні комічних ролей. Заведено говорити про Саксаганського як про актора-коміка (М.  Словник української мови у 20 томах
6. комік — ко́мік (грец. κωμικός) 1. Актор, який виконує комічні ролі. 2. Переносно – особа, яка викликає сміх своїми словами або поведінкою, витівками.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. комік — Ко́мік, -ка, -кові, -ку! -міки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. комік — КО́МІК, а, ч. 1. Актор, який виконує комічні ролі. Заведено говорити про Саксаганського як про актора-коміка (Рильський, III, 1956, 339); Я був визнаний надзвичайним коміком...  Словник української мови в 11 томах