Значення в інших словниках
-
комік —
ко́мік іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
комік —
КОМЕДІЯНТ; ПОБ. веселун, сміхун, сміхотун.
Словник синонімів Караванського
-
комік —
-а, ч. 1》 Актор, який виконує комічні ролі. 2》 перен., розм. Той, хто має здібність розвеселяти когось, викликати сміх. 3》 заст. Автор комедій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
комік —
Сміхотун, смішко, сміхованець, штукар, лицедій, див. комедіянт
Словник чужослів Павло Штепа
-
комік —
КО́МІК, а, ч. 1. Актор, який спеціалізується на виконанні комічних ролей. Заведено говорити про Саксаганського як про актора-коміка (М.
Словник української мови у 20 томах
-
комік —
ко́мік (грец. κωμικός) 1. Актор, який виконує комічні ролі. 2. Переносно – особа, яка викликає сміх своїми словами або поведінкою, витівками.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
комік —
Ко́мік, -ка, -кові, -ку! -міки, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
комік —
КО́МІК, а, ч. 1. Актор, який виконує комічні ролі. Заведено говорити про Саксаганського як про актора-коміка (Рильський, III, 1956, 339); Я був визнаний надзвичайним коміком...
Словник української мови в 11 томах