корицевий — Орфографічний словник української мови

корицевий — -а, -е. Прикм. до кориця 1). Корицевий запах. || Якого добувають із коричного дерева. Корицева олія. Великий тлумачний словник сучасної мови
корицевий — КОРИ́ЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до кори́ця 1. Мелений цинамон має своєрідний тонкий корицевий аромат (із журн.); // Який добувають із коричного дерева. Із цинамону одержують не лише популярну кондитерську пряність, але й корицеву олію (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
корицевий — КОРИ́ЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до кори́ця 1. Корицевий запах; // Який добувають із коричного дерева. Корицеви олія. Словник української мови в 11 томах