корицевий
КОРИ́ЦЕ́ВИЙ, а, е.
Прикм. до кори́ця 1.
Мелений цинамон має своєрідний тонкий корицевий аромат (із журн.);
// Який добувають із коричного дерева.
Із цинамону одержують не лише популярну кондитерську пряність, але й корицеву олію (з навч. літ.);
// Кольору кориці (у 2 знач.); коричневий.
Робітники, робітники, робітники... В своїх “прозодежах” [у своєму спецодязі], здебільшого синіх або корицевих, труджені сірі обличчя, у кепках .. Вони з чверть години заповнюють вулиці (Остап Вишня);
У системі кольоративів турецької мови вчені виокремлюють лексеми на позначення різноманітних відтінків жовтого кольору, зокрема корицевого – жовтого із червонуватим відтінком (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)