корицевий

КОРИ́ЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до кори́ця 1.

Корицевий запах;

// Який добувають із коричного дерева.

Корицеви олія.

Значення в інших словниках

1. корицевий — кори́це́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. корицевий — -а, -е. Прикм. до кориця 1). Корицевий запах. || Якого добувають із коричного дерева. Корицева олія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. корицевий — КОРИ́ЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до кори́ця 1. Мелений цинамон має своєрідний тонкий корицевий аромат (із журн.); // Який добувають із коричного дерева. Із цинамону одержують не лише популярну кондитерську пряність, але й корицеву олію (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах