корицевий

кори́цевий

-а, -е.

Прикм. до кориця 1). Корицевий запах.

|| Якого добувають із коричного дерева. Корицева олія.

Значення в інших словниках

1. корицевий — кори́це́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. корицевий — КОРИ́ЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до кори́ця 1. Мелений цинамон має своєрідний тонкий корицевий аромат (із журн.); // Який добувають із коричного дерева. Із цинамону одержують не лише популярну кондитерську пряність, але й корицеву олію (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. корицевий — КОРИ́ЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до кори́ця 1. Корицевий запах; // Який добувають із коричного дерева. Корицеви олія.  Словник української мови в 11 томах