кориця
кори́ця
-і, ж.
1》 Висушена кора коричного дерева, що її вживають як прянощі для кондитерських виробів, а також у медицині й парфумерії.
2》 Пестл. до кора.
Великий тлумачний словник сучасної української мовикори́ця
-і, ж.
1》 Висушена кора коричного дерева, що її вживають як прянощі для кондитерських виробів, а також у медицині й парфумерії.
2》 Пестл. до кора.
Великий тлумачний словник сучасної української мови