Значення в інших словниках
-
кориця —
див. кора
Словник синонімів Вусика
-
кориця —
-і, ж. 1》 Висушена кора коричного дерева, що її вживають як прянощі для кондитерських виробів, а також у медицині й парфумерії. 2》 Пестл. до кора.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кориця —
КОРИ́ЦЯ¹, і, ж. 1. Те саме, що цинамо́н 1. На екзотичному острові Шрі-Ланка росте вічнозелений чагарник – кориця (з навч. літ.); Корицю вирощують протягом двох років, далі зрізують під корінь (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
кориця —
Пахуча приправа, яку одержують із висушеної молодої кори китайського або цейлонського коричника.
Універсальний словник-енциклопедія
-
кориця —
КОРИ́ЦЯ (висушена кора коричника), ЦИНАМО́Н заст., КІ́РКА діал. — У мене такий гріх: зуби почали боліти.. Ось корицею заїдаю. І самому приємно, і людям дух не забиває (Л. Юхвід); — Ми не невільники!...
Словник синонімів української мови
-
кориця —
КОРИ́ЦЯ, і, ж. 1. Висушена кора коричного дерева, що її вживають як прянощі для кондитерських виробів, а також у медицині й парфюмерії. Кориця — це кора з коричного дерева, яке культивується в багатьох тропічних країнах (Укр.
Словник української мови в 11 томах