кулацюга

кулацю́га

іменник чоловічого роду

кулак — кисть руки

Значення в інших словниках

1. кулацюга — -и, ч. Те саме, що кулачище.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кулацюга — КУЛАЦЮ́ГА, и, ч. Збільш. до кула́к 1. Здоровезний Кайтів кулацюга проробив повільний еліпс навколо Геббельсового носа (П. Колесник); За порушення тиші й порядку в нічний час блокфюрер [наглядач у бараку], ..  Словник української мови у 20 томах
3. кулацюга — КУЛАЦЮ́ГА, и, ч. Збільш. до кула́к 1. Здоровезний Кайтів кулацюга проробив повільний еліпс навколо Геббельсового носа (Кол., На фронті.., 1959, 93).  Словник української мови в 11 томах