кулацюга

КУЛАЦЮ́ГА, и, ч. Збільш. до кула́к 1.

Здоровезний Кайтів кулацюга проробив повільний еліпс навколо Геббельсового носа (Кол., На фронті.., 1959, 93).

Значення в інших словниках

1. кулацюга — кулацю́га іменник чоловічого роду кулак — кисть руки  Орфографічний словник української мови
2. кулацюга — -и, ч. Те саме, що кулачище.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кулацюга — КУЛАЦЮ́ГА, и, ч. Збільш. до кула́к 1. Здоровезний Кайтів кулацюга проробив повільний еліпс навколо Геббельсового носа (П. Колесник); За порушення тиші й порядку в нічний час блокфюрер [наглядач у бараку], ..  Словник української мови у 20 томах