Значення в інших словниках
-
кулацюга —
кулацю́га іменник чоловічого роду кулак — кисть руки
Орфографічний словник української мови
-
кулацюга —
КУЛАЦЮ́ГА, и, ч. Збільш. до кула́к 1. Здоровезний Кайтів кулацюга проробив повільний еліпс навколо Геббельсового носа (П. Колесник); За порушення тиші й порядку в нічний час блокфюрер [наглядач у бараку], ..
Словник української мови у 20 томах
-
кулацюга —
КУЛАЦЮ́ГА, и, ч. Збільш. до кула́к 1. Здоровезний Кайтів кулацюга проробив повільний еліпс навколо Геббельсового носа (Кол., На фронті.., 1959, 93).
Словник української мови в 11 томах