Значення в інших словниках
-
кунган —
див. кумган.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кунган —
КУНГА́Н, а, ч. У тюркських народів та кавказьких горців – високий глек з носиком. Наповнивши вузькошиї глеки-кунгани дзвінкою холодною цівкою, спритно ставили [жінки] глеки на плечі (З. Тулуб); Він ставить кунган з зеленим чаєм на вогонь (Л. Первомайський).
Словник української мови у 20 томах
-
кунган —
КУНГА́Н, а, ч. У тюркських народів та кавказьких горців — високий глек з носиком. Наповнивши вузькошиї глеки-кунгани дзвінкою холодною цівкою, спритно ставили [жінки] глеки на плечі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 214).
Словник української мови в 11 томах