Великий тлумачний словник сучасної мови

кунган

кунга́н

див. кумган.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кунган — кунга́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кунган — КУНГА́Н, а, ч. У тюркських народів та кавказьких горців – високий глек з носиком. Наповнивши вузькошиї глеки-кунгани дзвінкою холодною цівкою, спритно ставили [жінки] глеки на плечі (З. Тулуб); Він ставить кунган з зеленим чаєм на вогонь (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
  3. кунган — КУНГА́Н, а, ч. У тюркських народів та кавказьких горців — високий глек з носиком. Наповнивши вузькошиї глеки-кунгани дзвінкою холодною цівкою, спритно ставили [жінки] глеки на плечі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 214).  Словник української мови в 11 томах