купчиха —
-и, ж. 1》 Жін. до купець. 2》 Жінка з купецького стану, дружина купця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
купчиха —
КУПЧИ́ХА, и, ж. Жін. до купе́ць 1. Пидоря, не дивлячись на її тридцять літ, підхопила собі двадцятилітнього молодця з міських міщан, одкупилася, крамницю завела і незабаром купчихою стала (Панас Мирний); Тут чекала її ще немила несподіванка...
Словник української мови у 20 томах
купчиха —
КУПЧИ́ХА, и, ж. 1. Жін. до купе́ць. Пидоря, не дивлячись на її тридцять літ, підхопила собі двадцятилітнього молодця з міських міщан, одкупилася, крамницю завела і незабаром купчихою стала (Мирний, IV, 1955, 31); Тут чекала її ще немила несподіванка...
Словник української мови в 11 томах
купчиха —
Купчи́ха, -хи ж. Купчиха. Проти його стояв один купець з молодою купчихою. Левиц. Пов. 55.
Словник української мови Грінченка