лазутчик

лазу́тчик

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. лазутчик — див. шпигун  Словник синонімів Вусика
2. лазутчик — -а, ч., розм., рідко. Розвідник, перев. у тилу ворога. || Збирач секретних відомостей; шпигун. || зневажл. Той, хто по-зрадницькому підбурює до яких-небудь злочинних дій; провокатор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лазутчик — Вивідач, див. шпіон  Словник чужослів Павло Штепа
4. лазутчик — ЛАЗУ́ТЧИК, а, ч., розм. Розвідник, переважно в тилу ворога. Перед виходом на вершину гори .. баша вислав уперед лазутчиків... (В. Малик); Вночі він підіслав до білих чужинців лазутчика із “стрілою війни“ (Ю. Бедзик); Підуть сушею чи морем?...  Словник української мови у 20 томах
5. лазутчик — ЛАЗУ́ТЧИК, а, ч., розм., рідко. Розвідник, переважно у тилу ворога. Французькі лазутчики іноді пробиралися в Севастополь і писали потім у своїх донесеннях про моральний стан російської армії (Кучер, Дорога..  Словник української мови в 11 томах