Значення в інших словниках
-
лазутчик —
лазу́тчик іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
лазутчик —
див. шпигун
Словник синонімів Вусика
-
лазутчик —
-а, ч., розм., рідко. Розвідник, перев. у тилу ворога. || Збирач секретних відомостей; шпигун. || зневажл. Той, хто по-зрадницькому підбурює до яких-небудь злочинних дій; провокатор.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
лазутчик —
ЛАЗУ́ТЧИК, а, ч., розм. Розвідник, переважно в тилу ворога. Перед виходом на вершину гори .. баша вислав уперед лазутчиків... (В. Малик); Вночі він підіслав до білих чужинців лазутчика із “стрілою війни“ (Ю. Бедзик); Підуть сушею чи морем?...
Словник української мови у 20 томах
-
лазутчик —
ЛАЗУ́ТЧИК, а, ч., розм., рідко. Розвідник, переважно у тилу ворога. Французькі лазутчики іноді пробиралися в Севастополь і писали потім у своїх донесеннях про моральний стан російської армії (Кучер, Дорога..
Словник української мови в 11 томах