Значення в інших словниках
-
набубнявілий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до набубнявіти. 2》 у знач. прикм. Збільшений в об'ємі, розпухлий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
набубнявілий —
НАБУБНЯ́ВІЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до набубня́віти. Озима пшениця, густа та листата, стеблина в стеблину, з набубнявілими вже стрілками (Г. Коцюба); Набубнявіла від вогкості стежка снується стернею, ораним полем, чіпляється за розмиті дощами рівчаки (В.
Словник української мови у 20 томах
-
набубнявілий —
НАБРЯ́КЛИЙ (про частини тіла, кровоносні судини, шрам і т. ін. — збільшений в об'ємі від припливу крові, молока тощо), НАБУ́ХЛИЙ, НАПУ́ХЛИЙ, РОЗБУ́ХЛИЙ підсил., НАБУБНЯ́ВІЛИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
набубнявілий —
НАБУБНЯ́ВІЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до набубня́віти. Озима пшениця, густа та листата, стеблина в стеблину, з набубнявілими вже стрілками (Коцюба, Нові береги, 1959, 385); Набубнявіла від вогкості стежка снується стернею, ораним полем...
Словник української мови в 11 томах