набубнявілий
набубня́вілий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до набубнявіти.
2》 у знач. прикм. Збільшений в об'ємі, розпухлий.
Великий тлумачний словник сучасної української мовинабубня́вілий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до набубнявіти.
2》 у знач. прикм. Збільшений в об'ємі, розпухлий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови