Значення в інших словниках
-
настійливий —
-а, -е. 1》 Завзятий, стійкий, непохитний у досягненні чого-небудь; наполегливий. 2》 Який виражає завзяття, стійкість, непохитність; наполегливий. || Який здійснюється з виявленням завзяття, стійкості, непохитності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
настійливий —
НАСТІ́ЙЛИВИЙ, а, е. 1. Завзятий, стійкий, непохитний при досягненні чого-небудь; наполегливий. Командири й товариші вважали Уралова людиною впертою, вольовою, настійливою (О. Гончар); // у знач. ім. насті́йливий, вого...
Словник української мови у 20 томах
-
настійливий —
НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні), НАСТІ́ЙЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ розм., НАСТИ́РНИЙ розм., ЗАВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ підсил., НАПО́РИСТИЙ підсил. рідше, НЕВІДСТУ́ПНИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
-
настійливий —
НАСТІ́ЙЛИВИЙ, а, е. 1. Завзятий, стійкий, непохитний при досягненні чого-небудь; наполегливий. Командири й товариші вважали Уралова людиною впертою, вольовою, настійливою (Гончар, Тронка, 1963, 309).
Словник української мови в 11 томах