обапіл
оба́піл
іменник чоловічого роду
дошка з крайньої зовнішньої частини колоди, розпиляної вздовж; розпиляна вздовж колода
Орфографічний словник української мовиоба́піл
іменник чоловічого роду
дошка з крайньої зовнішньої частини колоди, розпиляної вздовж; розпиляна вздовж колода
Орфографічний словник української мови