обапіл
оба́піл
-пола, ч.
1》 Дошка з крайньої зовнішньої частини колоди, розпиляної вздовж.
2》 Розпиляна вздовж колода, розпиляний стовбур дерева.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиоба́піл
-пола, ч.
1》 Дошка з крайньої зовнішньої частини колоди, розпиляної вздовж.
2》 Розпиляна вздовж колода, розпиляний стовбур дерева.
Великий тлумачний словник сучасної української мови