обвідник

обвідни́к

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. обвідник — -а, ч., спец. Той, хто обводить (у 5 знач.) що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. обвідник — ОБВІДНИ́К, а́, ч., спец. Той, хто обводить (у 5 знач.), облямовує що-небудь. Обвідник креслень.  Словник української мови у 20 томах
3. обвідник — ОБВІДНИ́К, а́, ч., спец. Той, хто обводить (у 5 знач.) що-небудь.  Словник української мови в 11 томах