Значення в інших словниках
-
одубілий —
-а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до одубіти. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
одубілий —
ОДУБІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до одубі́ти. Хвилю лежав я зовсім одубілий, і мені здавалося, що темні демони пустині з тихим шепотом вдоволення обступають мене (І. Франко); // у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
-
одубілий —
МЕ́РЗЛИЙ (який загинув або дуже застиг від морозу), ЗАМЕ́РЗЛИЙ, ЗМЕ́РЗЛИЙ, ЗАДУБІ́ЛИЙ розм., ОДУБІ́ЛИЙ розм. На третій тільки день кинулись селяни шукати Катрю і знайшли її вже задубілу біля мерзлого сина (Панас Мирний)...
Словник синонімів української мови
-
одубілий —
ОДУБІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до одубі́ти. Хвилю лежав я зовсім одубілий, і мені здавалося, що темні демони пустині з тихим шепотом вдоволення обступають мене (Фр., II, 1950, 93); // У знач. прикм.
Словник української мови в 11 томах