Значення в інших словниках
-
ознаменований —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ознаменовувати. || ознаменовано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ознаменований —
ОЗНАМЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ознаменува́ти. Весь шлях розвитку людства ознаменований його безустанною боротьбою за оволодіння таємницями й багатствами природи (з публіц. літ.); // ознамено́вано, безос. пред. Перемогу ознаменовано салютом.
Словник української мови у 20 томах
-
ознаменований —
ОЗНАМЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ознамено́вувати. Весь шлях розвитку людства ознаменований його безустанною боротьбою за оволодіння таємницями й багатствами природи (Ком. Укр., 8, 1966, 22); // ознамено́вано, безос. присудк. сл.
Словник української мови в 11 томах