питливо

питли́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Значення в інших словниках

1. питливо — рідко. Присл. до питливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. питливо — ПИТЛИ́ВО, рідко. Присл. до питли́вий. – Ганна Йосипівна! Раз хоч на віку! – просить, спідлоба питливо дивлячись, Власов (Панас Мирний); Сонька сіла на стілець і питливо подивилась на Кметя (М. Хвильовий).  Словник української мови у 20 томах
3. питливо — ПИТЛИ́ВО, рідко. Присл. до питли́вий. — Ганна Йосипівна! Раз хоч на віку! — просить, спідлоба питливо дивлячись, Власов (Мирний, IV, 1955, 147); Людина у вузькому пальті і чоботях питливо зорила за освітленими вікнами (Панч, На калин. мості, 1965, 177).  Словник української мови в 11 томах