Великий тлумачний словник сучасної мови

питливо

питли́во

рідко.

Присл. до питливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. питливо — питли́во прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. питливо — ПИТЛИ́ВО, рідко. Присл. до питли́вий. – Ганна Йосипівна! Раз хоч на віку! – просить, спідлоба питливо дивлячись, Власов (Панас Мирний); Сонька сіла на стілець і питливо подивилась на Кметя (М. Хвильовий).  Словник української мови у 20 томах
  3. питливо — ПИТЛИ́ВО, рідко. Присл. до питли́вий. — Ганна Йосипівна! Раз хоч на віку! — просить, спідлоба питливо дивлячись, Власов (Мирний, IV, 1955, 147); Людина у вузькому пальті і чоботях питливо зорила за освітленими вікнами (Панч, На калин. мості, 1965, 177).  Словник української мови в 11 томах