плаїк

пла́їк

іменник чоловічого роду

діал.

Значення в інших словниках

1. плаїк — -у, ч., діал. Зменш.-пестл. до плай.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. плаїк — ПЛА́ЇК, у, ч., діал. Зменш.-пестл. до плай. На мокрім від потаємних джерелець плаїку стоїть прив'язаний кінь (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
3. плаїк — ПЛА́ЇК, у, ч., діал. Зменш.-пестл. до плай. На мокрім від потаємних джерелець плаїку стоїть прив’язаний кінь (Хотк., II, 1966, 134).  Словник української мови в 11 томах