плаїк
ПЛА́ЇК, у, ч., діал. Зменш.-пестл. до плай.
На мокрім від потаємних джерелець плаїку стоїть прив’язаний кінь (Хотк., II, 1966, 134).
Словник української мови (СУМ-11)ПЛА́ЇК, у, ч., діал. Зменш.-пестл. до плай.
На мокрім від потаємних джерелець плаїку стоїть прив’язаний кінь (Хотк., II, 1966, 134).
Словник української мови (СУМ-11)