Великий тлумачний словник сучасної мови

плаїк

пла́їк

-у, ч., діал.

Зменш.-пестл. до плай.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. плаїк — пла́їк іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. плаїк — ПЛА́ЇК, у, ч., діал. Зменш.-пестл. до плай. На мокрім від потаємних джерелець плаїку стоїть прив'язаний кінь (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
  3. плаїк — ПЛА́ЇК, у, ч., діал. Зменш.-пестл. до плай. На мокрім від потаємних джерелець плаїку стоїть прив’язаний кінь (Хотк., II, 1966, 134).  Словник української мови в 11 томах