Значення в інших словниках
-
поблукати —
-аю, -аєш, док. Ходити, їздити і т. ін. якийсь час без певної мети і напрямку. || Ходити, їздити і т. ін. якийсь час, не знаючи шляху, напрямку. || Їздити по світу якийсь час, часто змінюючи місцеперебування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поблукати —
ПОБЛУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Ходити, їздити і т. ін. якийсь час без певної мети і напрямку. Гордій одного дня взяв рушницю та й подався з дому. Власне, він не полювати йшов, а так, поблукати (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
поблукати —
блука́ти (блуди́ти) / поблука́ти (поблуди́ти) очи́ма (по́глядом) перев. по чому. Переводити погляд з одного предмета на інший, не спиняючися ні на чому.
Фразеологічний словник української мови
-
поблукати —
ПОБЛУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Ходити, їздити і т. ін. якийсь час без певної мети і напрямку. Гордій одного дня взяв рушницю та й подався з дому. Власне, він не полювати йшов, а так, поблукати (Гр.
Словник української мови в 11 томах
-
поблукати —
Поблука́ти, -ка́ю, -єш гл. Поблуждать, побродить, поскитаться. Поблукавши мій Петрусь, до мене вп'ять вернувсь. Котл. Н. П.
Словник української мови Грінченка