Значення в інших словниках
-
повдовілий —
-а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до повдовіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
повдовілий —
ПОВДОВІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до повдові́ти. Повдовіла, турботами прибита мати не була в силі виплачувати точно по умові довг (О. Кобилянська); Більшість минківських вояків не повернулася додому.
Словник української мови у 20 томах
-
повдовілий —
ПОВДОВІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до повдові́ти. Повдовіла, турботами прибита мати не була в силі виплачувати точно по умові довг (Коб., III, 1956, 211); Більшість минківських вояків не повернулася додому.
Словник української мови в 11 томах