Значення в інших словниках
-
повішений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повісити. || повішено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. повішений, -ного, ч.; повішена, -ної, ж. Людина, скарана на смерть через повішення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
повішений —
Пові́шений, -на, -не (дієпр. від пові́сити)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
повішений —
ПОВІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пові́сити. А як дійшли до церкви, то старша дружечка тихенько ззаду й розв'язала шнурочок, на чім повішений був капшучок (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
повішений —
ВІ́ШАЛЬНИК (той, хто повісився або страчений через повішання), ПОВІ́ШЕНИК, ПОВІ́ШЕНИЙ, ШИ́БЕНИК заст. Присипали його тіло землею в найпоганішому місці..
Словник синонімів української мови
-
повішений —
ПОВІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пові́сити. А як дійшли до церкви, то старша дружечка тихенько ззаду й розв’язала шнурочок, на чім повішений був капшучок (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах