покурити
покури́ти 1
дієслово доконаного виду
палити тютюн та ін. якийсь час
покури́ти 2
дієслово доконаного виду
попилити; покадити
Орфографічний словник української мовипокури́ти 1
дієслово доконаного виду
палити тютюн та ін. якийсь час
покури́ти 2
дієслово доконаного виду
попилити; покадити
Орфографічний словник української мови