покурити
покури́ти
I -курю, -куриш, док.
1》 перех. і без додатка. Курити якийсь час (див. курити I).
2》 перех. Викурити всі цигарки, сигарети і т. ін. чи багато цигарок, сигарет і т. ін.
3》 неперех., перев. із запереч., перен., розм. Про неможливість здійснити що-небудь.
II -рю, -риш, док.
1》 перех. і без додатка. Курити якийсь час (див. курити II).
2》 неперех. Те саме, що покадити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови