Значення в інших словниках
-
покінчений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покінчити. || покінчено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
покінчений —
ПОКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покінчи́ти. Я згодився. Як бачите, справа покінчена (М. Коцюбинський); Скілько вже в мене є початого, та не покінченого? (Панас Мирний); // покі́нчено, безос. пред. Коли з пришиванням ..
Словник української мови у 20 томах
-
покінчений —
ПОКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покінчи́ти. Я згодився. Як бачите, справа покінчена (Коцюб., III, 1956, 363); Скілько вже в мене є початого, та не покінченого? (Мирний, V, 1955, 341); // покі́нчено, безос. присудк. сл. Коли з пришиванням..
Словник української мови в 11 томах