полковниченко —
-а, ч., заст. Син полковника.
Великий тлумачний словник сучасної мови
полковниченко —
ПОЛКОВНИЧЕ́НКО, а, ч., заст. Син полковника. А що там у їх за оказія? Не хоче [гетьманівна] за київського полковниченка? (В. Мисик).
Словник української мови у 20 томах
полковниченко —
ПОЛКОВНИЧЕ́НКО, а, ч., заст. Син полковника. А що там у їх за оказія? Не хоче [гетьманівна] за київського полковниченка? (Мисик, Біля криниці, 1967, 210).
Словник української мови в 11 томах