полінце

полі́нце

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. полінце — -я, с. Зменш.-пестл. до поліно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полінце — ПОЛІ́НЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до полі́но. Сьогодні вдень Катря .. посліднє полінце спалила, щоб спекти її [перепічку] (Панас Мирний); [Юлія:] Хотіла розпалювати, та не найшла ані полінця дрібного (І.  Словник української мови у 20 томах
3. полінце — ПОЛІ́НЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до полі́но. Сьогодні вдень Катря.. посліднє полінце спалила, щоб спекти її [перепічку] (Мирний, IV, 1955, 287); [Юлія:] Хотіла розпалювати, та не найшла ані полінця дрібного (Фр.  Словник української мови в 11 томах