помісний — Орфографічний словник української мови

помісний — I пом`існий-а, -е. Прикм. до помістя. Помісна система — забезпечення земельними володіннями (помістями) за військово-адміністративну службу у Московії в кінці 15 ст. – 1714... Великий тлумачний словник сучасної мови
помісний — ПОМІ́СНИЙ, а, е. Прикм. до помі́стя. Поряд з боярськими та монастирськими вотчинами виникло помісне землеволодіння (з навч. літ.). ПО́МІСНИ́Й, по́місна́, по́місне́. Прикм. до по́місь¹. Словник української мови у 20 томах
помісний — ПО́МІСНИ́Й, по́місна́, по́місне́. Прикм. до по́місь 1. З одержанням у результаті схрещування помісних тварин робота селекціонера не закінчується, а тільки починається (Наука.., 8, 1956,32); Помісні курчата краще виживають (Птахівн., 1955, 9). Словник української мови в 11 томах