Значення в інших словниках
-
посторонок —
Посторо́но́к: — шворка, мотуз, частина кінської упряжі [51]
Словник з творів Івана Франка
-
посторонок —
Посторо́нок. Мотузок. “Се воно вже так мало бути!“ — подумав собі Івоніка поважно. [...] Взяв на себе киптар, поверх того старий сердак, скрутив із соломи посторок, обперезався ним і, засунувши на голову стару високу шапку, перехрестився...
Українська літературна мова на Буковині
-
посторонок —
-нка, ч. Міцний ремінь або мотузок, що з'єднує в упряжці хомут з орчиком. || розм. Узагалі мотузка, тасьма тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
посторонок —
Нка, ч. Міцний ремінь або мотузок, що з'єднує в упряжці хомут з орчиком. Світ збожеволів і рве посторонки румак. Нагло розскочився обрій. (П-2:125).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
посторонок —
ПОСТОРО́НОК, нка, ч. Міцний ремінь або мотузок, що з'єднує в упряжці хомут з орчиком. В коляску запрягли дванадцятеро коней, по парі впростяж, перевивши хомути і посторонки стьожками і червоним люстрином (О.
Словник української мови у 20 томах
-
посторонок —
Посторо́нок, -ро́нка; -ро́нки, -нків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
посторонок —
ПОСТОРО́НОК, нка, ч. Міцний ремінь або мотузок, що з’єднує в упряжці хомут з орчиком. В коляску запрягли дванадцятеро коней, по парі впростяж, перевивши хомути і посторонки стьожками і червоним люстрином (Стор.
Словник української мови в 11 томах