постукування

посту́кування

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. постукування — -я, с. Дія за знач. постукувати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. постукування — ПОСТУ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. посту́кувати і звуки, утворювані цією дією. Чутно було глухе постукування серед темноти, а більше нічого (Панас Мирний); Його [дятла] безнастанне і заклопотане постукування нагадало Максимові лічильник Гейгера у фізичній лабораторії (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
3. постукування — ПОСТУ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. посту́кувати і звуки, утворювані цією дією. Чутно було глухе постукування серед темноти, а більше нічого (Мирний, IV, 1955, 298)...  Словник української мови в 11 томах