постукування
ПОСТУ́КУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. посту́кувати і звуки, утворювані цією дією.
Чутно було глухе постукування серед темноти, а більше нічого (Панас Мирний);
Його [дятла] безнастанне і заклопотане постукування нагадало Максимові лічильник Гейгера у фізичній лабораторії (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)