потопельник

потопе́льник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. потопельник — Утопленик, як ім. утоплений, тонучий, сов. потопаючий.  Словник синонімів Караванського
2. потопельник — -а, ч., розм. Те саме, що утопленик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потопельник — ПОТОПЕ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що уто́пленик. Міг би [Іван] розказати і .. про потопельників, які по заході сонця сушать бліде тіло своє на каменях в річці (М.  Словник української мови у 20 томах
4. потопельник — УТО́ПЛЕНИК (ВТО́ПЛЕНИК) (той, хто утопився або кого утопили), УТО́ПЛЕНИЙ (ВТО́ПЛЕНИЙ), ПОТО́ПЛЕНИЙ, ПОТОПЕ́ЛЬНИК розм., ТО́ПЕЛЬНИК діал. Він невпевнено киває кудись.. жовтосиньою, як в утопленика, рукою (Ю.  Словник синонімів української мови
5. потопельник — Потопе́льник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. потопельник — ПОТОПЕ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що уто́пленик. Міг би [Іван] розказати і.. про потопельників, які по заході сонця сушать бліде тіло своє на каменях в річці (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
7. потопельник — Потопе́льник, -ка м. Утопленникъ. Шух. І. 42. 182.  Словник української мови Грінченка