Значення в інших словниках
-
потопельник —
потопе́льник іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
потопельник —
Утопленик, як ім. утоплений, тонучий, сов. потопаючий.
Словник синонімів Караванського
-
потопельник —
ПОТОПЕ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що уто́пленик. Міг би [Іван] розказати і .. про потопельників, які по заході сонця сушать бліде тіло своє на каменях в річці (М.
Словник української мови у 20 томах
-
потопельник —
УТО́ПЛЕНИК (ВТО́ПЛЕНИК) (той, хто утопився або кого утопили), УТО́ПЛЕНИЙ (ВТО́ПЛЕНИЙ), ПОТО́ПЛЕНИЙ, ПОТОПЕ́ЛЬНИК розм., ТО́ПЕЛЬНИК діал. Він невпевнено киває кудись.. жовтосиньою, як в утопленика, рукою (Ю.
Словник синонімів української мови
-
потопельник —
Потопе́льник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
потопельник —
ПОТОПЕ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що уто́пленик. Міг би [Іван] розказати і.. про потопельників, які по заході сонця сушать бліде тіло своє на каменях в річці (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
потопельник —
Потопе́льник, -ка м. Утопленникъ. Шух. І. 42. 182.
Словник української мови Грінченка