похукати

поху́кати

дієслово доконаного виду

рідко

Значення в інших словниках

1. похукати — -аю, -аєш, док., неперех. і рідко перех., розм. Хукнути кілька разів; хукаючи, зігріти диханням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. похукати — ПОХУ́КАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод., розм. Хукнути кілька разів; хукаючи, зігріти диханням. Кинув [Кирило] шапку, похукав у руки, розстібаться давай (А. Тесленко); Похукав [Ярема] на шпака, поки той кліпнув чорним діамантиком, погладив йому пір'я (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
3. похукати — ПОХУ́КАТИ, аю, аєш, док., неперех. і рідко перех., розм. Хукнути кілька разів; хукаючи, зігріти диханням. Кинув [Кирило] шапку, похукав у руки, розстібаться давай (Тесл.  Словник української мови в 11 томах
4. похукати — Похукати, -каю, -єш гл. Подуть (ртомъ). Чуб. II. 191.  Словник української мови Грінченка