провіщати —
див. передбачати; повідомляти
Словник синонімів Вусика
провіщати —
-аю, -аєш і рідко провіщувати, -ую, -уєш, недок., провістити, -іщу, -істиш і рідко провіщувати, -ую, -уєш, док., перех. і без додатка. 1》 заст. Пророкувати (у 1 знач.). || поет., ірон. Прорікати те, що відбудеться в майбутньому; віщувати. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
провіщати —
ПРОВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПРОВІ́ЩУВА́ТИ, ую, уєш, недок., ПРОВІСТИ́ТИ, іщу́, істи́ш, док., що і без дод. 1. заст. Пророкувати (у 1 знач.). [Агамемнон:] Се дочка Пріама, пророчиця Кассандра.
Словник української мови у 20 томах
провіщати —
ПРОВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПРОВІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВІСТИ́ТИ, іщу́, істи́ш і рідко ПРОВІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і без додатка. 1. заст. Пророкувати (у 1 знач.). [Агамемнон:] Се дочка Пріама, пророчиця Кассандра.
Словник української мови в 11 томах
провіщати —
Провіща́ти, -ща́ю, -єш гл. 1) Возвѣщать, проповѣдывать. Ти ж (Іван Хреститель) ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». Чуб. І. 172. 2) Предвѣщать. Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає? Кост. (О. 1861. II. 45).
Словник української мови Грінченка