промочувати —
-ую, -уєш, недок., промочити, -мочу, -мочиш, док., перех. і без додатка. Частково або повністю просочуючи що-небудь якоюсь рідиною, робити його мокрим. || Робити мокрим, вологим; намочувати. || Зволожувати, змочувати (рот, губи і т. ін.) якоюсь рідиною.
Великий тлумачний словник сучасної мови
промочувати —
ПРОМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОМОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Частково або повністю просочуючи що-небудь якоюсь рідиною, робити його мокрим.
Словник української мови у 20 томах
промочувати —
гу́би вмочи́ти (промочи́ти) / мочи́ти (промо́чувати). З’їсти, випити зовсім мало; скуштувати. (Яким:) Перве (перше) діло: викушайте (випийте), хоч губи вмочіть. Платить нам за горілку не будете (М.
Фразеологічний словник української мови
промочувати —
МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ...
Словник синонімів української мови
промочувати —
ПРОМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОМОЧИ́ТИ, мочу́, мо́чиш, док., перех. і без додатка. Частково або повністю просочуючи що-небудь якоюсь рідиною, робити його мокрим.
Словник української мови в 11 томах