Значення в інших словниках
-
проречений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проректи. || проречено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
проречений —
ПРОРЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проректи́. – Безсмертніш, як ми, завважаєш себе? Покинь сю заблуду, шалений! Час грізний відплати спіткає й тебе, Писанням святим проречений (П. Грабовський); // проре́чено, безос. пред.
Словник української мови у 20 томах
-
проречений —
ПРОРЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проректи́. — Безсмертніш, як ми, завважаєш себе? Покинь сю заблуду, шалений! Час грізний відплати спіткає й тебе, Писанням святим проречений (Граб., І, 1959, 305); // проре́чено, безос. присудк, сл.
Словник української мови в 11 томах