Орфографічний словник української мови

проїжджий

прої́жджий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. проїжджий — [проуйіжджией] м. (на) -джому/ -дж'ім, мн. -дж'і  Орфоепічний словник української мови
  2. проїжджий — -а, -е. 1》 Який проїжджає десь або повз кого-, що-небудь (про людей або засоби пересування). 2》 у знач. ім. проїжджий, -джого, ч.; проїжджа, -джої...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проїжджий — ПРОЇ́ЖДЖИЙ, а, е. 1. Який проїжджає десь або повз кого-, що-небудь (про людей або засоби пересування). Не один проїжджий гладкий пан, котрому приїлись і його розкішні будинки, і його тлусте життя, з заздрістю дивиться на таке сільце (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. проїжджий — Прої́жджий, -жа, -же  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. проїжджий — ПРОЇ́ЖДЖИЙ, а, е. 1. Який проїжджає десь або повз кого-, що-небудь (про людей або засоби пересування). Не один проїжджий гладкий пан, котрому приїлись і його розкішні будинки, і його тлусте життя, з заздрістю дивиться на таке сільце (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах